Kaj so Slovenci leta 1905 vedeli o Ukrajini?

Ukrajinsko vprašanje in njegov avtor – slovenski »kаzak« Bajda

Avtorji

  • Katerina Malšina
  • Andrej Benedejčič
  • Oleksandr Slisarenko
  • Vladyslav Volobuiev

DOI:

https://doi.org/10.51663/pnz.61.1.02

Ključne besede:

ukrajinsko narodno vprašanje, Jože Abram, slovensko-ukrajinski odnosi, Zaporoška Seč, Ukrajina, ukrajinski narod

Povzetek

V prispevku so prikazani odnosi slovenske javnosti do ukrajinskega vprašanja na prelomu 19. in 20. stoletja, razlogi zanimanja slovenskih klerikalcev za ukrajinsko problematiko in zlasti Jožeta Abrama, avtorja opisa ukrajinske zgodovine iz leta 1905 v katoliškem mesečniku Dom in svet. Obravnava se vpliv ukrajinofilske dejavnosti Abrama na slovensko javnost in ugotavljajo viri za njegov pregledni članek. Iz tega izhaja, kaj so v letu 1905 Slovenci vedeli o Ukrajini, katero ukrajinsko literaturo so brali, od kod so prihajale te knjige in kdo so bili njihovi avtorji. Analiza literarnih in zgodovinopisnih virov med drugim razkriva tudi razvoj založniške in izobraževalne dejavnosti v Galiciji v drugi polovici 19. stoletja. V zvezi s tem sta pojasnjena vloga in pomen Julijana Peleša, Aleksandra Barvinskega, Mihajla Pačovskega in Longina Cehelskega za ukrajinski narodni preporod.

Literatura

Brecelj Anton. »Joza Abram.« Slovenija, 1. 7. 1938.

Debevec, Jože. »V blag spomin.« Dom in svet (Ljubljana), št. 7, 1937/1938, 390.

Gantar Godina, Irena. Neoslavizem in Slovenci. Ljubljana: Znanstveni inštitut Filozofske fakultete,

Gieysztor, Aleksander et al.. Zgodovina Poljske. Ljubljana: Državna založba Slovenije, 1982.

Gestrin, Ferdo in Vasilij Melik. »Revolucionarno leto 1848 in Program Zedinjene Slovenije.« V: Zgodovina Slovencev. Ljubljana: Cankarjeva založba, 1979.

Juvančič, I. »Ob 30-letnici smrti Jozu Abramu-Trentarju v spomin.« Planinski vestnik, št. 11, 1968, 511−15.

Klavora, Hinko. »Čez drn in strn skozi življenje.« V: Goriški spomini: Sodobniki o Goriški in Gorici v letih 1830−1918. Ur. Branko Marušič, 227−41. Gorica: Goriška Mohorjeva Družba, 2002.

Kragelj, Josip. Josip Abram — Trentar: življenje in delo. Koper: Ognjišče, 2000.

Kragelj, Josip. »Josip Abram – Trentar.« V: Planinski vestnik, št. 7-8, 2000, 326−28.

Lovrenčič, Joža. »Joža Abram petdesetletnik.« Dom in svet (Ljubljana), št. 38, 1925, 59, 60.

Lovrenčič, Joža. »Umrl je mož!… : spomin na Joža Abrama.« Slovenec, 24. 6. 1938.

Lovrenčič, Joža. »Msgr. Josip Abram.« Mladika, št. 19, 1938, 310–12.

Magocsi, Paul R. Galicia: A Historical Survey and Bibliographic Guide. Toronto: University of Toronto Press, 1983.

Malšina, Katerina in Jevgen Sinkevič. »Trnova pot razvoja narodne ideje v 20. stoletju: probleme oblikovanja naroda na Slovenskem in v Ukrajini skozi oči ukrajinskega zgodovinarja.« Prispevki za novejšo zgodovino, št. 1 (2016): 126−44.

Mihelič, J. »Josip Abram-Trentar (1875−1938).« Svet pod Triglavom, št. 8, 2007, 11.

Plokhy, Serhii. The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus. New York: Cambridge University Press. 2006.

Tominšek, Josip. »Trentar – msgr. Josip Abram.« Planinski vestnik, 38, 1938, 193, 194.

Tominšek Perovšek Mateja. Frančišek Lampe: Zmerno, z ljubeznijo: portret slovenskega katoliškega misleca Frančiška Lampeta (1859–1900) in njegova vloga v družbeni in kulturno-duhovni zgodovini na Slovenskem. Ljubljana: Družina, 2006.

Umek, Marija. »Kulturna pot ponosa.« Komentar: Glasilo občine Komen, št. 3, 2010, 23.

Waltritsch, Marko, ur. Slovenska osnovna šola »Josip Abram« v Pevmii: izdano ob poimenovanju šole 3. junija 1984. Pevma: Odbor za poimenovanje, 1984.

Дзиндзюра, Віталій. Пастирське служіння за працею доктора Юліана Пелеша »Пастирське богословіє.« Дрогобич: Вид-во Дрогобицької духовної семінарії, 2006.

Аркуша, Олена. »‘Нова ера‘.« V: Енциклопедія історії України. Т. 7 : Мл — О, 427. Київ: Наук. Думка, 2010.

Аркуша, Олена. »Барвінський Олександр.« V: ЗУНР 1918–1923, 48-49. Уряди. Постаті. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2009.

Голубець, Микола. Велика історія України. У Львові: Іван Тиктор, 1935. 2-е вид: Вінніпег: Іван Тиктор, 1948.

Гнатюк, Володимир. »Наукове товариство імени Шевченка.« З нагоди 50-ліття його засновання (1873−1923). Львів: Наукове товариство імени Шевченка, 1923.

Гримич, Вілль. »Від покоління до покоління.« Всесвіт, št. 3 (1978): 174−79.

Гримич, Вілль. »За кобзаревою луною.« Всесвіт, št. 3 (1981): 164−73; št. 3 (1983): 150−57; št. 3 (1984): 152−58.

Гримич, Вілль. »Словенська література і Шевченко.« V: Шевченківський словник, 216-22. Т. 2. Київ: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1978.

Зайцева, Зінаїда. »'Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Нова ера': започат-кування та шлях до академічного стандарту (1892—1914 рр.).« V: Український історичний журнал, št. 2 (2004): 104−12; št. 5 (2004): 122−34.

Новий час, 22. 4. 1995. »Пачовський Михайло: педагог і письменник«. Ісаєвич, Ярослав. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002.

Івано-Франківська Архієпархія і Митрополія, 3. 1. 2019. »В цей день народився перший єпископ Станіславова Юліан Пелеш.« Котлобулатова І. П. Книгарі та книгарні в минулому Львова. Львів: Аверс, 2005.

Криса, Любомир in Роман Фіголь. Личаківський некрополь. Львів: Львівський історикокультурний музей-заповідник, 2006.

Марголин, Арнольд. Украина и политика Антанты: (Записки еврея и гражданина). Берлін: Издательство С. Ефронъ, 1922.; 2-е изд. Москва: Центрполиграф, 2016.

Миллер, Александр. Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). СПб.: Алетейя, 2000.

Палюх, Ольга. »Українська книга у Львові на зламі ХІХ—ХХ ст.: проблеми культури видання (за матеріалами »Записок наукового товариства імени Шевченка« та »Літературнонаукового вістника«).« Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, Вип. 1 (2009): 210−45.

Павлишин, Олег. »Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад —грудень 1918 р.).« Україна модерна, Ч. 2/3 (1999): 1−48.

Долина в неті, 16. 10. 2020. »Видатні особистості Долинщини«.

Дрогобицька духовна семінарія, Проект "Оцифрована традиція", 27. 9. 2012. »Пелеш Юліан«.

Руське Православне Коло, 13. 10. 7519 (2011). »Відкриття музею в Добростанах«.

Цендра, Надія. »Львів і українська книжка на зламі ХІХ і ХХ століть.« Науковий світ, №6 (2008): 26−29.

Чорновол, Ігор. 199 депутатів Галицького Сейму. Львів: Тріада плюс, 2010.

Objavljeno

2021-06-02

Številka

Rubrika

Razprave